Як кульбаби цвіт пізня весна,
Прохолода, дощлива, хмарлива.
Та вона тільки наша, одна,
Норовлива та все ж не зрадлива.
Велич неба, далекая синь
Нам дарує чеканні світанки.
Не біжи, хоч ще мить відпочинь,
Моя ластівко, ти, до фіранки.
###
Жизнь непосильна? Легка!
Святая душа - непорочна.
Надежды свеча так мягка,
Но, гаснет бывает досрочно.
Кто любит - тот её сохранит,
Кто верит - обнимет закатом.
Наш остров - мгновений магнит,
А солнце величества атом.
Уставшим - из камня цветы,
И, встречи подарят рассветы.
А нам бы повыше мечты,
А нам бы кусочек планеты.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Каа3003