Життя – це не безжурні серіали,
Не гра, яка знесе підробність нот.
У нас війна – убивча, зла, реальна:
Дикунство, світом прокляте давно.
Ніхто із нас про жах такий не думав:
Жила країна, квітнула між мальв.
Ізюм, Дніпро, Гостомель, Харків, Умань –
Повсюди відчай, сльози, смерть, печаль.
Та Україна мужньо чинить спротив.
Бо вірить у добро та Вищий Суд.
Ми розпізнали всі фальшиві ноти –
Їх вороги зі «звільненням» несуть…
Міста і села – навіжений місить –
Забув, що є у світі бумеранг.
Життєвий шлях – насправді, компроміси.
Хто ж меч підняв – того чекає крах.
Чи зможемо колись війну простити?
Насилля? Смерть? Розстріляне вікно?
Дивись на Україну, мудрий світе!
Не допускай у грі фальшивих нот.
Всі перепони мусимо здолати,
Жага до волі нам дана Творцем.
Не прийме мій народ фальсифікату –
Ми вистоїмо! Віримо у це!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Білоозерянська Чайка