Можу розповісти про минуле,
Задавай будь-яке запитання.
Хочеш, розповім про те, що було
Як я не досяг того зростання?
Засуджую я себе сміливо
Простою фразою "не винна ти",
Хочу завтра вірити у диво
І не почути твоє: "Відпусти..."
Тільки з допомогою твоєю
Я так хочу, щоб раз і назавжди
Ти милою рукою своєю
Вказала, де та зірка з висоти.
Та зірка, що постійно світила
На небі лише для нас ласкаво,
І можливо тоді, моя мила,
Ми знов ще засяємо яскраво.
Знову свої думки відганяю,
Від похмурих оберігаюся.
Шукати нове сенсу немає,
Але я знайти постараюся.
Не може все бути чорнотою:
З'явиться ще світло та кохання.
Нехай сьогодні ти не зі мною,
Зате побачиш моє зростання.
Написано: 27.10.2014.
Відредаговано: 30.04.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Мирослав Манюк