Покупец полуниці – у таргетах.
Тільки у квітні - при всій повазі -
Ні з лотків, ні в кіосках-маркетах,
Залишаючись у рівновазі,
Не купуй. Не поповнюй ряди невдах,
Якщо ягідка-глянець пахне,
Ніби з райських угідь, аж зриває дах,
Та будь-хто - як побачить – ахне.
Я побачила, ахнула.... П'ятачок,
Колір-розмір - ти в курсі, друже -
Мій улюблений!.. Ліщиком на гачок -
Розпишись та отримуй. Ну же!...
Вдалий пранк /без питань/: заборонний плід
Був надкушений... Та даремно.
Серцевина - що гниль з мохових боліт.
Бездоганний /гидкий/ богемний
Плід безплідних бажань. Хто вкусив - не з"їсть.
Паралелей з людьми не буде.
Післясмак ... Ніби років тобі п"ять-шість,
І лінійку гризеш. Розбудить
Запах гнутого пластику, рій картин -
Чорно-біло-німих-дітячих.
І буває же! Запах - один в один!
Полуниця ж із власної дачі -
Вмить згадаєш ( ще поруч - айва, квітник...) -
Пахне зрілим спекотним літом.
Світ минулого ... Гнилі і війн уник?
Ні, це діти ще вірять світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Ольга Ашто