Манила сакура своїм рожевим квітом,
всміхалась ніжно оксамитами суцвіть,
віталась мило-мило з усім світом,
шептали всім пелюсточки: «Привіт».
Я не змогла пройти повз тебе, чарівнице,
божественну красу щоб не пізнать
і не потонути в твоїй краси криниці,
щоб насолоду й чари ці спивать.
Мені мелодію кохання наспівала,
і юності згадались сторінки,
у леготі весни серця кохали,
кохають й нині – непідвладні їм роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А