[youtube]https://youtu.be/nPN-o36o6wk[/youtube]
[quote]…Опустивши погляд вниз, я побачив поштову скриньку. Це варварство спочатку
мене розізлило, але потім я взяв себе в руки. Чим я був кращим за цих істот?! Я допустив собі прояв слабкості. Емоції не мають права на існування.
Не допускати ніяких емоцій. Тільки спокійно дихати. Вдих і видих. Вдих і…[/quote]
Поштову скриньку переповнює сміття,
Кольорові листівки – рекламна дурня.
Не в тренді ті речі, які не потрібні нам,
Доп’ю свій чай, стискаючи горня.
Поштова скринька вже давно не для листів.
У адресанта послання – саркома,
Чи то старий листоноша захворів.
Немає слів – життєва перевтома
Давно втомилися від циклічного буття,
Наш час летить нестримно, мов вода.
Летять слова у небо Феніксом від забуття
З пожовклого, пом’ятого листа
© Богдан Кухта
[youtube]https://youtu.be/eVM83CYcNy0[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2023
автор: Kukhta Bohdan