[b]Вічний сон[/b]
На кого скажи ти працюєш?
Одинадцятим маршрутом постійно ж крокуєш.
Ти не заробиш на лімузин,
На це як відомо сотня причин.
По кругу минають подібнії дні,
Ти ж по коліна у цьому лайні.
Костюмчик та маску зранку надів,
Своїм nb маршрутом знову побрів.
Лексус тобі не покарману.
Навіть не мрієш, прямуєш в оману.
На ці мідяки, що заплатять тобі
Ти ще годуєш зотри душі.
На кого скажи ти працюєш?
Ти хоч по світу мандруєш?
Личина прикрила обличчя,
Життя тобі лише сниться.
[b]Розбещеність матір пороків[/b]
В достатку живем,
В себе крадемо.
Миті, секундини, хвилини,
Вічності днини.
Тратим безцінну валюту.
В празності час провели,
В вічність шлях не знайшли.
В достатку копаєм могилу.
Іскру душі ми ховаєм.
Божий завіт забуваєм.
Гріх за гріхом повторяєм.
Постійні поразки, знаходим відмазки.
Дух переміг ?
Праздність, достаток -
Це ж гріх.
Постійне падіння,
Постійні поразки.
Навіть покаяння -
Це мить, хочем ми,
Хочем грішить.
Вічний сон
На кого скажи ти працюєш?
Одинадцятим маршрутом постійно ж крокуєш.
Ти не заробиш на лімузин,
На це як відомо сотня причин.
По кругу минають подібнії дні,
Ти ж по коліна у цьому лайні.
Костюмчик та маску зранку надів,
Своїм маршрутом знову побрів.
Лексус тобі не покарману.
Навіть не мрієш, прямуєш в оману.
На ці мідяки, що заплатять тобі
Ти ще годуєш зотри душі.
На кого скажи ти працюєш?
Ти хоч по світу мандруєш?
Личина прикрила обличчя,
Життя тобі певно лиш сниться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2023
автор: oreol