Иван Кулинский
кендечило
это был кусок газовой плитки
конфорки краны трубки и корпус с обитым покрытием
я нашел его под сиренью и он был прекрасен
так что я привязал к нему верёвку и стал таскать по двору
грохот раздавался наверное страшный потому что
бабушка выскочила из хаты и сказала ты что свихнулся
что это такое *** его матери
ты что хочешь чтобы меня кондрашка хватила
а я гордо заявил: кендечило бабуся это кендечило и оно моё
это конечно бабушку не успокоило но я таскал его
повсюду пока оно не распалось на части
я скрутил их проволокой и прикрутил к ним колёсики от детской коляски
и так кендечило проездило ещё немало пока
проволока которую я для него использовал не понадобилась для починки забора
и я плакал но забор в хозяйстве самый главный
так что пришлось ему подчиниться
я вырос и завел себе много новых кендечил
гештальты я закрывал со рвением которого хватило бы для водворения небольшой диктатуры
в яготинском районе стоило только начать
с написания работы демократия и диктатура но нет
я купил телефон компьютер фен для волос женился и купил новый телефон и компьютер и блендер и снова женился
а потом завёл полторы тысячи друзей в фейсбуке
и вот в один день да нет не в один день это только так говорят
на самом деле день за днём я всё больше понимал что всё это кендечило
связанное проволокой которая нужна для забора
забор между мной и ним
пока меня не хватила кондрашка
но я не забыл что на самом деле когда я делал это кендечило
я хотел друга
того единственного кто был бы
со мной
всегда
(Перевод с украинского)
кендечило
це був шматок газової плитки
конфорки крани трубки і корпус з оббитою лудкою
я знайшов його під бузком і він був прекрасний
тож я прив'язав до нього мотузку і почав тягати по двору
гуркіт зчинився напевне страхітливий бо
з хати вискочила бабуся і сказала чи ти сказився
що це таке *** його матері
ти що хочеш щоб мене кондрашка вхопила
а я гордо заявив: кендечило бабусю це кендечило і воно моє.
це безперечно бабусю не втішило та я тягав
його скрізь аж поки воно не розпалося на частини
їх я скрутив дротом і прикрутив до них коліщатка від дитячого візка
й так кендечило ще проїздило чимало аж поки
дріт який я на нього витратив не знадобився на лагодження паркану
і я плакав але паркан у хазяйстві найголовніший
тож довелося йому скоритися.
я виріс і завів собі багато нових кендечил
гештальти я закривав із завзяттям гідним на утвердження невеличкої диктатури
у яготинському районі варто були лиш почати
з написання праці демократія і диктатура але ні
я купив телефон комп'ютер фен для волосся одружився і купив новий телефон і комп'ютер і блендер і знову одружився
а потім завів півтори тисячі друзів у фейсбуку
і от одного дня та ні не одного то лише так кажуть
насправді день за днем я розумів що все це кендечило
зв'язане дротом який потрібен на паркан
паркан між мною і ним
допоки мене не вхопила кондрашка
і я не забув що насправді коли робив те кендечило
хотів друга
того єдиного який був би
зі мною
завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981898
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 01.05.2023
автор: Станислав Бельский