Пораненою птаха полетіла
Та чи далеко? Може й до гнізда.
Але чи стане їй назавтра сили
відчути те, що день новий настав?
Немов обсипались пелЮстки, і калина
зронила ягідку на них, перо лежить
шуліки хижого. І крик мій досі лине
над плутанкою заячих стежин.
Пістряву пляму розбирає вітер.
Підхватить зараз, рознесе за мить.
Злетіла птаха, та мені радіти
чомусь не хочеться. І звично вже щемить.
Коршун
Взлетела раненная птица.
А далеко ли? Может на гнездо.
А хватит ли ей силы завтра взвиться
и ощутить лучей тепло?
Парит багряной запятою
перо к причалу вечных мук,
и крик мой взвился над землёю,
что одевает белый пух.
Качает алую занозу ветер.
Сейчас подхватит - унесёт за миг...
Взлетела птица, но мне нет ответа:
чего же так душа от слёз болит...
2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2023
автор: Санчо