[i]Поглинуте міражами, вернути не сила...[/i]
День - переливами шепото-гами,
Вечір - поталою біля вікна.
Сипались болями стоншені шрами,
Залишені квітами біло-сукна.
Лише кровоточили зморені губи,
Вимиті спрагою щастя й життя...
Я обіцяла не відати згуби,
Коли ворошила твоє невзяття,
Коли вишивала задовгу розлуку...
Сипались вікнами всі вітражі,
Але я не сміла зривати потугу,
Що тиснула в душу, на ті міражі.
Вірила в НАШЕ, та тільки даремно-
Його не існує в рутині жалю́...
Ми безнастанно щасливі,..напевно, -
Кожен у світлі своїх авеню...
29.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2023
автор: Сара Ґоллард