Із пережитого
Бо спати діду геть не хочеться вночі,
А ще? - Назавжди рано закривати свої очі .
То сила трохи є, а вміння не проп'єш,
Тому із задоволенням на варту йдеш.
Та ще й послухати для втіхи соловейка,
Що цілу ніч відспівує із ближнього гайка.
Та навіть жаби, на болоті що крякочуть,
І ті життю радіють, бо кохання мабуть хочуть.
А там десь, недалеко зозуля закричала,
При цьому мало, краще б промовчала.
Аж раптом - знов сигнал, рашист летить,
Все стихло, бо чекає ту страшенну мить,
Коли від вибухів земля заплаче,
А світ, повітря від страху затремтить…
Там чую то не просто щось дринчить,
То ця нікчемна “зялізяка” дрон летить,
Команда поступила,
То таке потрібно з автома збить.
Чи збили , а чи ні, то є велика таємниця,
І розголошувать таку, для мене не годиться.
Із пережитого. Травень 2023 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2023
автор: Небайдужий