19. В. Стус Матері

О  руки  матерні  -  сухі  корневища!
О  очі  матерні  -  олітнені  ставки!
О  сльози  матерні  -  і  знані,  і  незвичні.
І  думи,  як  слова  -  ласкаві  і  покірні...
Ти  вся-  прощання.  Зустріч  і  прощання.
Сухенька  туга,  сива  з  самоти.
Я  дуже  звинив  перед  тобою,  мамо,
і  ти  -  прости  мене.  А  краще  -  не  прости.
Лебідко  рідна,  ну  ж,  не  треба  плакати,
Я  б  зараз  сам  заплакав,  коли  б  міг.
 По  довгих  роках  я  добивсь  до  хати
Від  всякої  такої  Колими.
І  забував  про  тебе.  Гірко,  мамо...
О,  гірко  так,  що  й  не  переказать.
Ти  ж,  як  гіллячка,  хижим  вітром  зламана,
Ти  ж,  як  одна  нездержана    сльоза.
Блукав  я  досить.  По  світах  далеких
Тебе  я  навіть  призабути  встиг...
Прости  мені.  Прости  мені,  рідненька,
А  коли  можеш  -  краще  не  прости.



В.Стус          Матери


О  руки  матери  -  
сухие  корневища!
Глаза,
как  глубина  озёр.
А  слёзы  -  быстротечны  необычно,
и  мысли,  как  слова,  струят  укор.

Ты  вся  -  
прощение,
хоть  встречи-расставанья
в  косе  добавили  рассветы  седины...
Ведь  знаю,  что  от  сына  покаянья
ждёшь  в  письмах  из  далёкой  Колымы.

Согласен,  что  виновен  пред  тобою.
А  ты  -  
прости.  
А  лучше  -
не  прощай.
Лебёдушка!
Родная!
За    горою,
навстречу  выйдя,  в  поле  поджидай!

И,  коль  смогу,
 заголошу  при  встрече
остриженным,  пугая  милый  взгляд...
Не  верю  в  сказку,  будто  время  лечит,
но  боль  разлуки  не  вернуть  назад.

А  ты,  
как  ветка,  
рваная  ветрами,
дрожишь,  рыдая  на  моей  груди,
и  теребишь  озябшими  руками
морщин  узор...Немало  исходил
дорог  того  неведанного  края,
где  часто  падал  -
хоть  не  вспоминай!..
Прости  меня,  
прости  меня,  
родная!
А  если  сможешь  -
лучше  не  прощай.
                                     2020        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2023
автор: Санчо