О руки матерні - сухі корневища!
О очі матерні - олітнені ставки!
О сльози матерні - і знані, і незвичні.
І думи, як слова - ласкаві і покірні...
Ти вся- прощання. Зустріч і прощання.
Сухенька туга, сива з самоти.
Я дуже звинив перед тобою, мамо,
і ти - прости мене. А краще - не прости.
Лебідко рідна, ну ж, не треба плакати,
Я б зараз сам заплакав, коли б міг.
По довгих роках я добивсь до хати
Від всякої такої Колими.
І забував про тебе. Гірко, мамо...
О, гірко так, що й не переказать.
Ти ж, як гіллячка, хижим вітром зламана,
Ти ж, як одна нездержана сльоза.
Блукав я досить. По світах далеких
Тебе я навіть призабути встиг...
Прости мені. Прости мені, рідненька,
А коли можеш - краще не прости.
В.Стус Матери
О руки матери -
сухие корневища!
Глаза,
как глубина озёр.
А слёзы - быстротечны необычно,
и мысли, как слова, струят укор.
Ты вся -
прощение,
хоть встречи-расставанья
в косе добавили рассветы седины...
Ведь знаю, что от сына покаянья
ждёшь в письмах из далёкой Колымы.
Согласен, что виновен пред тобою.
А ты -
прости.
А лучше -
не прощай.
Лебёдушка!
Родная!
За горою,
навстречу выйдя, в поле поджидай!
И, коль смогу,
заголошу при встрече
остриженным, пугая милый взгляд...
Не верю в сказку, будто время лечит,
но боль разлуки не вернуть назад.
А ты,
как ветка,
рваная ветрами,
дрожишь, рыдая на моей груди,
и теребишь озябшими руками
морщин узор...Немало исходил
дорог того неведанного края,
где часто падал -
хоть не вспоминай!..
Прости меня,
прости меня,
родная!
А если сможешь -
лучше не прощай.
2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2023
автор: Санчо