Давай-но, трубадуре, дми в трубу
і пробуди в країні біомаси,
даруй народу мрію голубу,
що здешевіють сало і ковба́си…
Корми їх цім, а охлос хай жує,
святе святих у них не на Афоні,
але ж це люди, кожному своє, –
їм істина – у телемарафоні.
Чи ти здурів, народе, чи осліп?
А публіка у нас до болю вперта
де мови не намажете на хліб,
телелайно довіку можна жерти.
03.05.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2023
автор: Микола Соболь