Весняні дні, вже майже промайнули.
Та білий квіт, покинув пишні віти.
Лиш згадую я осінь, що минула
Та ті зів'ялі жовті квіти.
Ще пам'ятаю наші діалоги,
Як босоніж ми бігли до дороги.
Як під пісні удвох ми танцювали,
Гадали, що і світу нам замало!
Та все минає й плине час,
Любов не вічна, лиш для нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2023
автор: Микола Вітченок