Таємні стежини… дубові пеньки…
Колись тут ходили у бій козаки
Тепер все інакше
Бо там на весь зріст
Тарас у граніті стоїть.
Ми всі добре знаєм минулі часи
І канівські кручі в величній красі
Ми бачим Дніпро і озер далину
Його «Заповіт» і криваву війну.
Залишим йому оці квіти травневі
У тиші віків заспокоїмо нерви
Нам все зрозуміло що ти нам сказав
І знову з натхненням візьмемось до справ.
Бо ми із народу незламної волі
Із тих, хто не скорені, люблять свободу
Ти з нами у серці! Ти з нами в душі!
Спасибі Тарас за правдиві вірші!
03.05.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2023
автор: wanatol