Вже рік не був на рідному порозі –
Вже цілий рік в далекій стороні.
У бліндажах, в окопах і в дорозі –
Він захищає землю на війні.
Там в кожній вирві смерть лиха чатує.
У лісосмугах – пастки й вороги.
Від куль і градів зарево вирує.
А вдома – запах вишні навкруги.
І ластівки устигли вже на хаті
Зліпити над віконечком гніздо.
До вуликів вже бджоли волохаті
Несуть на крилах зібраний пилок.
Лиш десять днів короткої відпустки…
Слізьми застигли згадані слова.
Він нахилявсь до кожної пелюстки
І кожну квітку вишні цілував.
https://www.youtube.com/watch?v=FxJ5jiIxVbg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2023
автор: Тетяна Мошковська