Плаче вишня

В  саду  моєму  тихо  плаче  вишня.
Летять  сльозинки  -  білі  пелюстки.
Краса  її    захоплива  -  колишня...  
Зриває  вітер  сльози  залюбки.  

Летять  повз  мене,  падають  додолу,  
Своєю  легкістю  торкаються  руки.  
Цілує  вітер  вишню,  майже  голу,  
Й  несе  кудись  мої  сумні  думки.  

Краса  стоїть  стривожено  казкова.  
З  журбою  радість  в  танці  обнялись.  
Запахла  щастям  доля  полинова...  
Мені  б  спинити  мить  оцю  колись.  
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2023
автор: Незламна