Минають легкодумно
лункі весняні дні.
Тобі без мене сумно?
Мені без тебе – ні.
Ясніє голубінню
нагріте сонцем скло,
і огортає лінню
оманливе тепло.
Ні ямбів, ні хореїв
не хочеться чомусь.
Чи згадую тебе я?
Згадаю – розсміюсь.
Яким ти був потішним,
які дурниці ніс!..
О, як було нам смішно,
як весело – до сліз!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2023
автор: Світлана Себастіані