Солдат на милицях стоїть...
Спішать авто. Шумить зупинка.
Димлять автобуси. Дощить.
Несуть пакети люди з ринку.
Солдату дико у тилу.
А де війна? Уже скінчилась?
В легені втягує смолу,
І, ніби серце покотилось -
Через бруківку, до людей,
Під їхні чисті гарні ноги.
А через дірку із грудей
В солдаті стало видно Бога.
Він розвернувся і пішов
Крізь сірий натовп до вокзалу.
Передова чекає знов,
Вона до себе прив'язала -
Не розірвати клятих пут.
Вклоніться з вдячністю солдату:
Допоки ви в безпеці ТУТ,
Він ТАМ продовжить воювати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2023
автор: Orlovsky