ЗА МАР’ЇНКУ Й БАХМУ́Т
За Мар’їнку й Бахму́т ідуть бої́,
Примарами давно міста́ ці стали,
Хоч випалені зе́млі, та свої́,
Вони знущань від ворога зазнали.
Бої́ жорстокі точаться не день,
Не день там гинуть дорогі герої,
Бо ці міста́ для ворога – мішень,
Й збирають хлопці кожну мить набої.
В повітрі там все ворогом смердить,
Захисники атаки відбивають,
Нам дуже гірко й дуже нас болить,
Бо го́лови герої там складають.
Скрізь згарища, руїни, дим, вогонь,
Все знищене, й болить усіх – бо рідне.
Торкають кулі героїчних скронь,
А з горя мама і чорніє й блідне.
Хоч пекло там, та відступ не дають
І кожен клаптик з пащі виривають,
Так ПЕРЕМОГУ у боях кують…
За рідну землю го́лови складають.
Запеклий бій за привиди-міста́,
В яких колись жили́ щасливо люди.
Нам випало нести́ цього́ хреста,
Та віримо, що МИР в нас знову буде.
05.05.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР