Хочу в часи, коли ще був закоханий в зорі.
Хочу знову відчути як під ребрами розквітає весняний бузок.
Хочу ніч, скелі, повний місяць і море.
Хочу згадати як бути живим. І видалити їбаний тік-ток.
Хочу в ті вечори з вином на зйомній квартирі.
Хочу знову тонути в глибокій посмішці її очей.
Хочу потрапити в обійми. Комфортні та щирі.
Хочу позбутися телеграму, як старих, непотрібних речей.
Хочу тремтіти, відчуваючи її подих на своїх губах.
Хочу знову вміти кохати. Цікаво, чи можливо ще раз навчитись?
Хочу відчувати радість, а не тривогу і страх.
Хочу видалити навіть інсту. Видалити і загубитись.
- Якщо хочеш, то візьми і зроби. Не розумію, що заважає.
Мало просто хотіти. Ставиш ціль і наполегливо до неї ідеш.
- Ти звісно правий. Але насправді мене більше ніде і немає.
Якщо зникне інтернет, ти мене більше ніколи ніде не знайдеш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2023
автор: Місячний_Лис