Не зникає тепло,що народжене лагідним словом.
Залишається в нас,чи зоріє світлинами снів.
У промінні його ми завжди як під Божим покровом.
Не один темний погляд від того проміння яснів.
Ніжний подих весни і яскраву симфонію літа -
Все воно увібрало ,крізь фібри відкриті в душі.
В світлі спраглих сердець завжди є ковток Aqua vitae,
І рука порятунку,тому,хто давно на межі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2023
автор: Вадим Димофф