Тримай міцніш, не відпускай, лебідем любий, поряд літай.

Крадькома  на  неї  поглядаю,
Неймовірну  гордість  відчуваю.
Мов  із  піни  виросла  богиня,
Поряд  сяє  дівчина  чарівна.

Лебедина  шия,  гордий  стан,
Очі  голубі  неначе  небо.
Поглядом  лікує  всіх  від  ран,
Груди  мов  ті  гори  рвуться  в  небо.

Мову  відібрало,  током  б'є  .
Мов  мотор  у  грудях  калатає,
Радість  в  серці  вогником  сіяє,
Серце  лебідку  щиро  кохає.

Лебедина  шия,дивовижна  врода,
Мить  й  вуста  дівчина  відкриває,
Пісня  з  них  божественна  лунає,
Лебедя  дівчина  виглядає.

Дивно,  неймовірно,  ой,  чарівно.
Біла  шийка,  ніби  ніжний  пух,
Ой,  вона  примітна  серед  всіх  подруг.
Мов  лебідка  поряд  пропливає,

Слово  мовить,  мов  земля  співає.
Мов  джерельце  тихо  так  щебече,
Канарейка  тьохкає  немов,
Зупиняє  подих,  викликає  стон.

Лебедина  шия,  гордий  стан,
Диво  дивне  в  всій  своїй  красі.
Поглядом  лікує  всіх  від  ран,
Мило  пропливає  по  росі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2023
автор: oreol