ОБЛИЧЧЯ ГЕРОЯ

ОБЛИЧЧЯ  ГЕРОЯ

ГЕРОЙ

Чи  той  герой,  що  віддає  накази?
Чи  той  герой  що  гине  у  бою́,
Де  ворог  лізе,  наче  метастази,
У  славному  вкраїнському  краю́?

Своє́  життя  дає  за  Україну,
Дає  його  у  розквіті  рокі́в,
Шанує  в  серці  мову  солов’їну,
Яку  стирають  упродовж  віків.

Лишень  герой  іде  на  прю  у  пекло,
Бо  мова  має  значення  завжди́,
Дає  життя  герой  в  бою́  запеклім,
А  ворог  залишає  скрізь  сліди.

В  сирую  землю  лиш  герой  лягає  –  
Для  нього  Україна  над  усе,
Квітучу  неньку  ворог  спопеляє
Й  загрозу  у  куточки  всі  несе.

Герой  вертає  з  фронту  в  домовині,
Світлицею  для  нього  був  бліндаж.
Герої  служать  вірно  Україні,
Не  вда́ваний  на  по́каз  це  кураж.

Лишень  герой  стоїть  на  полі  бо́ю,
Й  свіча  героя  гасне  саме  там,
Біда  не  оминає  стороною,
Герой  за  неньку  пла́тить  все  життям.

03.05.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023
ID:  982071

                                                       ***

Усі,  хто  захищає  Україну,
Усі  вони  герої,  як  один.
На  захист  стали  у  важку  годину
І  батько,  й  брат,  сестра,  коханий,  син.

Вони  не  думали,  що  там  на  них  чекає,
Якою  буде  лютою  війна.
З  них  кожен  знає  –  край  свій  захищає,
Який  плюндрує  клята  нам  орда.

Своє  життя  дають  за  Україну,
Бо  нарід  горе  й  хрест  важкий  несе,
За  рідну  землю,  мову  солов'їну,
Яка  для  них  у  світі  над  усе.

А  скільки  їх  лежить  вже  в  домовині,
Таких  красивих,  юних,  молодих.
Вони  служили  гідно  Україні
Й  Вкраїна  пам'ятатиме  про  них.

Бо  лиш  вони  стоять  на  полі  бою
На  зло  усім  страхіттям  і  смертям,
Боронять  нашу  незалежність  й  волю
І  захищають  нас  своїм  життям.
03.05.2023р.

©Стефанія  Терпеливець,  2023

ГЕРОЙ  НЕ  ВІДДАЄ  НАКАЗИ

Герой  не  йде  накази  віддавати,
Він  зброю  взяв  і  вирушив  у  бій,
І  довело́сь  життя  в  бою́  віддати,
Й  це  точно  не  була́  одна  із  мрій.

Герой  в  окопі  і  на  полі  бо́ю,
Не  в  кабінеті  всівся  за  столом,
Любов  до  України  взяв  з  собою,
Й  молитвою  зігрітий…  не  теплом.

Герой  на  фронті  всіх  нас  захищає,
Щоб  ми  в  домівках  їли  й  спали  всі,
На  фронті  свічка  в  нього  загасає,
І  вмитий  він  у  крові,  не  в  росі.

Герой  лягає  рано  в  домовину,
Але  стоїть  у  битві  до  кінця,
Бо  він  любив  безмежно  Україну…
Молім  за  них  в  Небесного  Отця.

Герой  в  окопі,  в  бліндажі,  в  болоті,
Це  не  готель  і  навіть  не  курорт,
Немов  в  родині,  кожен  в  сво́їй  роті,
Не  створений  там  затишок  й  комфорт.

Герої  в  кабінетах  не  кавують,
А  й  з  ворогом  страшним  у  боротьбі,
Й  своє́  ім’я  герої  не  плямують,
Затямить  кожен  має  це  собі́.

03.05.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023
ID:  982150



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР