Сніги надвечір.
Білосніжний птах.
Завіса ледь поскрипує віконна.
...й усе не так, лише… в твоїх снігах
цвіте трава,
прекрасна, мов мадонна.
Цвіте трава.
Похлипує свіча.
Блукають очі вересом й барвінком.
Навчись носити тугу на плечах,
мов квіти в косах
Довбушева Дзвінка.
Не срібна карусель,
не золота.
Та, власне, то й не карусель… насправді
ти вже давно, мов твій прозорий птах.
Єдиний. Той один,
що знає правду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2023
автор: гостя