вона жила не усвідомлюючи що стосується картин, рамок та шаблонів, де люблять сни. сни сняться веселим людям які нюхають троянди. а троянди гострі як перші почуття. недоконано і недосконало, так як незаймість емоційно насичена. бігти, бігти, я не втікаю, я пульс, чистий поштовх. тут є і зараз, а більше й немає нічого. звикла до конформізму, але вибий душу, ти емоція, не людина, гратися як спосіб досліджувати.
але прокидатися не хочеться бо там є структура, де мрії її ж бо не мають, а ти лети, ти ж черепаха, а черепахи не вміють літати?
я би подивилася на летючих черепах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Харрієт