Фашизм російський – зло без дна і меж,
Назовні пекло вирвалось з безодні!
Геть гине все в тіні кремлівських веж,
У морі крові тоне світ сьогодні.
Жорстокість та садизм, вселенське зло,
На болотах цих панували вічно.
З сусідом нам таки не повезло,
Минуле наше болісне й трагічне.
Носій фашизму навіть не нарід,
Скоріше стадо, підле, хамовите,
Це вічно п’яний, різношерстий збрід
В крові готовий світ увесь втопити.
Нічого свого! Крадене усе!
Все на крові, брехні, страху, цинізмі!
Їх «РуZZкій мір» усім нам смерть несе,
ГУЛАГ і тюрми, як при сталінізмі!
Це набрід, стадо, виплодки орди,
Людей подоба і страшніше звіра.
Тож пхає рило він до нас завжди,
Така захланна в кацапні натура.
Закінчилася казка про рідню,
Про дружбу теж не може бути мови.
Нам завжди готували западню
Щоби навічно вдіти нам окови.
Тож ця війна за право існувати
В своїй державі, на своїй землі!
Наш шлях один – лише перемагати,
І знищити всю нечисть у Кремлі!
05. 05. 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Мирослав Вересюк