Минули непомітно
І думи, і чуття.
Весна іще не літо,
Весна - не забуття!
Забулися морози,
І зустічі в кафе.
Та, мабудь ще й і рози
І почуттів святе...
Тоді нема відстрочки
нових щасливих днів,
під зоряні листочки,
під дивний присмак снів.
Я теж кажу "Забуті!",
всіх зустрічів буття .
Весна, весна не в скруті,
А в радощі життя.
Тому банально просто,
як мале кошеня .
Не опускати носа,
не жити навмання!
07.05.23.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Романьков