Де ти, доле чорноброва, де ви, карі очі?
Проводжала ненька сина тай посеред ночі…
Проводжала, не питала, бо не було часу,
Московіти посунули на країну нашу…
Посунула орда чорна, ще живе дрімало,
Здригнулася Україна… захищатись стала...
Захищалась, як уміла, аж небо горіло,
Всюди гнали супостата, щоб ним не смерділо!
Віділлються орді сльози за їх лихе діло ...
Сонце ясне сушить сльози дітям України !
Відгриміло, відболіло - душа, наче губка…
Коло тину жде матуся. Сива, мов голубка…
В. Ф.- 30. 04. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Веселенька Дачниця