П'ятнадцять, дев'ять, вісім, сім і півтора,
і не знав ніхто- не доживе до ранку.
А комусь на свято вже куплений самокат
та десь там на кнопку натиснув гад.
І все більше міст- свічки й іграшки на подвір'ї,
та коли ж вгамуються люті звірі...
Все назад як плівку не відмотати,
не повинно бути у дітей дві дати...
Хто читає це у москві через сто літ-
знай, що нелюдом був твій прадід.
07.05.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: О.В.Рожко