У твій будинок влучила ракета,
Де був під'їзд, тепер лише діра,
Ти вчора лиш купив собі жакета
І от в тебе відірвана рука...
Скільки сімей лягли учора спати,
І скільки не прокинулись зрання!
Михайлика дістали з мертвим татом,
Тепер Михайлик кругла сирота...
Он дівчину дістали з-під завалу,
Вона шепоче донечки ім'я:
"Варвара, там моя Варвара",
Як їй сказати, що Варвари вже нема?
Дідусь бабусю за руку тримає,
Їхніх онуків досі не знайшли,
Їх син на фронті, він поки не знає,
Що більше вже не має він сім'ї ...
В Оленки завтра мало б бути свято,
Їй мав би виповнитись один рік,
До ночі мама різала салати.
Дивом жива. Померли донька, син і чоловік...
Там кілька днів гортатимуть каміння,
Когось врятують, когось навіть не знайдуть...
Війна скінчиться, відбудується країна,
Людські життя нікому не вернуть...
@
20.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Дарія Трембач