Братику Василю.


Сьогодні  подвиг  Я  вершу,
То  правда,  цим  я  не  брешу.
Бо  сам  піднявся  і  проснувся,
Без  допомоги  -  вмився,  взувся.
Ще  сам  попісяв  і  покакав,
При  цьому  не  кричав  й  не  плакав.
Пішов  он  містом  я  гуляти,
Собак  можливо  дратувати.
Бо  йду,  ціпком  асфальту  -  Ток,
А  для  собак,  то  молоТок.
Ворона,  он  і  та  свариться,
На  слимака  я  наступив,  а  він  у  їжу  їй  годиться  ....
Болять  мої  коліна  й  ноги,
Та  й  нерви  рвуться  від  тривоги,
При  цьому  не  терплю,  та  й    не  мовчу.
Якщо  безладдя  бачу,  На  світ  увесь  кричу....
Турбую  тих  ,  хто  владу  зараз  мають,
А  Людям  Ні  -  собі  крадуть,  допомогають.
От  отакий  Василь  і  впертий  Дід  ,
А  76  сть,  було  оце  в  обід....
Оце  і  є  Герой,  бо  робиш,  те  що  можеш.
Отим  й  ворожу  силу  переможеш.
Небайдужий.  2023  рік.  Київ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Небайдужий