Бува нема куди ступити на порозі,
Бо скрізь стоїть, валяється взуття.
І ти посеред нього, як в облозі,
Ти не один, твоє наповнення життя.
А уночі ступивши на машинку,
Від щастя видаєш крізь зуби звук.
У ліжку ти знайшов суху шкуринку,
Це подарунок залишив тобі онук.
На кухні завжди галасно і шумно
І ложки об тарілки цокотять.
Як разом, не бува ніколи сумно,
Як разом непомітно дні летять.
Хоч іноді душа бажає тиші,
Бува самотність і корисна для думок.
Але разом ми більше щасливіші
І у майбутнє робимо сміливо крок.
7.05.2023р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Степан Олександр