Дозволити думкам, що розривають душу,
Словами опинитись на папері.
Писати що не слід, казати, що не мушу,
Аби відкрити в підсвідомість двері.
Бо тільки там знайду, те що мене спиняє,
Чому страждаю і болить для чОго.
В середині є Бог, і він мене чекає.
Всеціло я відкриюся для нього.
Знайду свою стезю, в гармонії з собою,
І буду жити, так, як жити маю.
Повірю у тепло і поділюсь з тобою,
Бо я живу, і значить я кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2023
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина