гряде луска дощів на плиннім тлі
у стоптаній траві солона тінь
метелика темнішає на порох
це пінява морфем в імлі молінь
наближений до смерті перший порух
сипучих слів речовина свята
передчувань розсіяна сльота
у куцім сні від громовиць до грому
коли ти ще тримаєш оборону
а вже спориш здійнявся з живота
проте ти тут і довше може спиш
од видиху і до поверхні тиш
лежить тривка спустошеність та віддаль
росте весь час затримайся не звідай
облиш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2023
автор: Єлена Дорофієвська