Не спішно зореньці сказати хочу,
Мені б заснути, солоденько в тиші,
А грішне в темряву пустити прошу,
Лишиться праведне, душу зігріти.
Дитям би спала, як в колисоньці,
Думки летять у далечінь нехай,
Присняться райські, співають птиці,
Й легкий вітрець заколихав злегка.
Побачу щойно ще й себе маленьку,
Босоніж землі доторкнуся ніжно,
В траві піду по килимку із шовку,
Зірками квіти там яскраво світять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2023
автор: liza Bird