Обважніли віти цвітом,
У поклоні біле па
Невагомо важить місто
Пелюсток сріблястий вар,
Місяць наливає повню
Квітам меду темноти
І заповнює безодню
Теплотою чистоти.
І від важкості намисто
Розсипається на сни,
Почаровані дитинством
Та пігулками весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: Валерій Лазор