Чоловіки з Марсу, жінки з Венери.

Книг  не  читали,  кіно  не  дивились,
В  тому  ж  лайні  знов  опинились.
Через  століття  все  ж  повторилось,
Пращури  те  саме  ж  вам  повторяли,

Не  вірили,  спали,  їхні  могили  ви  ж  сплюдрували.
Плити  возили  в  Європу,  з  Європи,
Трофеї,  замітали  сліди.
Та  як  не  верти,  при  владі  завжди  ж  вороги.

За  кого  й  за  що  кров  пролили,
Гетьмани  ж  ворогу  землю  здали.
Козак  воював,  Богдан  же  царю
Нас  всіх  продав.

Ляхів,  саксів,  більшовиків
Ми  тут  вбивали  сотні  років.
Маріонетки  тут  керували,
Душу  чужинцям  вони  ж  всі  продали.

А  що  змінилось?
Далі  буде.
Новий  виток,  іще  разок.
Земля  ж  останній  островок.

Самі  ви  це  не  зрозуміли?
Чоловіки  з  Марсу,  жінки  з  Венери,
А  правлять  сірі  із  Луни,
Всім  заправляють  тут  вони.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: oreol