Стікає пам'ять їдкими сльозами,
Роз' їдає серце негашеним вапном,
Розростаються синапсів зв'язками
Нейронні мережі, біллю шпигає плоть.
Тужливі сльози ніяк не витечуть,
Бо безкінечний у пам'яті льодовик.
Розтопи, Господи, хоч Антарктиду,
Дам раду іншим, не великий материк...
Закуй мене в ланцюжжя безпам' ятства,
Гамівну сорочку на тіло і у сніг!
Зроби болючу ін'єкцію тями,
Щоб могла відчувати життя рук і ніг.
Забути все, чого торкнулось життя,
Пов'язане долею одною на двох.
Ти безповортно канув у небуття,
Обколов мене пам' яті чортополох...
07.05.2023
Chara Vinna
Фото інсталяції Неле Азеведо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: Chara Vinna