Коханця завела я навесні.
До нього, мов на крилах, йду щоднини.
Цей красень,мужній відданий мені,
Думки про нього кожної хвилини.
Вміло кістки мені всі розімне,
Згадаємо, як добре бути разом.
Коли окремо - все мені сумне...
І до нестями я нудьгую часом.
Осудять зараз люті язики,
Мовляв, дивись, яка чудна ця пані...
Кругом сплелись стривожені думки,
А я...Город кохаю, мов в дурмані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: Незламна