НЕ СПЛЯТЬ ПОТВОРИ

НЕ  СПЛЯТЬ  ПОТВОРИ

Не  сплять  потвори,  не  дрімають,
Спокіно  жити  не  дають,
А  й  по  Вкраїні  гаратають,
Але  своє́  вони  знайду́ть.

Страшні  атаки  вже  щоночі,
Ні  миті  тиші  вже  нема,
Час  тягнеться,  як  поторочі,
В  страху́  потвора  нас  трима.

І  безпілотники  й  ракети,
Біду  це  все  нам  додає,
І  дронів  ще  постійні  ле́ти,
Та  й  ворог  га́тить  ними,  б’є.

Не  полишають  нас  потвори,
Ми  повернути  хочем  МИР,
Вони  принесли  біль  і  горе,
Усе  розрушив  в  нас  упир.

Щодня  в  могили  заганяють,
Ми  молим  Бога,  щоб  вберіг,
Усім,  чим  можуть,  нас  вбивають…
Перемогти  щоб  Бог  поміг.

На  це  надії  не  втрачаєм,
Убивці  згинуть,  як  роса,
Думки́  про  це  усі  плекаєм,
Й  війни́  закі́нчиться  гроза.

09.05.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР