"В мушлю би, в мушлю, у мушлю," -
В щемі озвалась душа.
Разом: "Та я таки мушу
Сильною бути - війна.
В закутку не відсидіти,
В час, коли йде боротьба.
Гинуть дорослі та діти -
В смертному криці мольба...
То, по жорсткому канону,
Падає вибір на жертв...
Хрест покладу на ікону -
Господь на ній в муках помер.
В тихій молитві до Бога -
Прощення всім попрошу.
"В засвіти світла дорога
Вбитим безвинно," - скажу.
Ну, а живим? Тільки гідність,
Мужність у грудях нести.
Розбрат й війна - не сумісні,
Слабкість - розрусі цвісти."
Так гомоніла про себе,
Зболена денно душа.
Видно, у тім є потреба,
В час, коли й де боротьба.
10.05.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2023
автор: Валентина Ланевич