ОРДИНСЬКЕ СМІТТЯ
Усі гуртом кує́мо ПЕРЕМОГУ,
Жене́м орду, яка до нас прийшла,
Сміливо їм показуєм доро́гу,
Щоб ця потвора з неї не зійшла.
Як йшли до нас – дороги не питали,
Валили ці убивці навпростець,
Вони на нас зненацька так напали,
Та скоро їм прийде́ усім кінець.
Не може це провадитися вічно,
Не може це тривати без кінця,
Пройтись парадом прагнули велично,
Й стирати взя́лись неньку із лиця.
І їх колись зітру́ть, немов в макітрі,
Зітру́ть потвор за це у порошок,
Від них смердить у нашому повітрі,
Отримали ми біль і сильний шок.
Та гам Госпо́дь поможе їм позбутись,
Поможе нам очиститись від них,
Не будемо в ярмі р@schистськім гнутись,
Достатньо ми зазнали горя й лих.
Нам Україна треба без ординців,
Не місце їм на цій святій землі́,
Сміття не буде серед українців,
Наза́вжди згинуть кляті моsk@лі.
10.05.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР