Падаю на дно безпросвітної туги,
Зневіра ошпарює холодом серце,
У дисперсний пил розсипались кольчуги,
Програла собі усі можливі герці!
Надії розчинились, як цукор в чаї,
Руки упали ще нижче рівня моря,
Захлинулась душа у хвилях відчаю.
Накрилось тіло білим саваном горя.
11.05.2023
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Chara Vinna