Нехай все зміним, що судилося


             верлібр

За  поворотом
новий  поворот,
Та  нісенітниця,  також  все  в'ється…
І  ллється  мед  з  бджолиних  жовтих  сот  –
Надії  нОвої
солодке  сонце.

О  ковила  століть,
дозволь  тут  прилягти  –
Ти  вичави  з  билин  бульйон  полиновий,
Нехай  в  нім  колами  віск  падає  з  свічок,
Там  передбачень
лик  де  блискіт  Місячний…

Нехай  ми  всі
і  Всесвіт  заодно  –
Молитвою  про  мир  всі  станем  мислить.
Нехай  все  зміним,  що  судилося,
Освітлим  простір  –
темряву  розчистить.
11.05.2023  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Променистий менестрель