Настав уже травень і квітнуть каштани,
Та радості зовсім від того немає...
Немає тому, що життя нам зламали,
Бо ворог той клятий руйнує й вбиває...
Він знищує все: і поля, і заводи...
Без світла залишив людей... Знищив воду....
Будинки руйнує. Вбиває дитя...
І де їхня совість? І де каяття???
Від їхнього "міра" тошнить Україні.
Хай лад наведуть у себе ті "свині"...
Без них ми всі жили і будемо жити,
Країну свою ми будем любити!
Здолаємо ми їх усіх, переможемо!
І сонцю всміхнутися знову ми зможемо!!!
09.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Любов Вечірко