Трояндове ліжко Bed of roses
Я ранений й спустошений поруч з старим фортепіано,
Намагаюсь збагнути, чому я прокинувсь так рано,
Бо та пляшка горілки ще досі в мені,
А білявка жахлива у ліжку лежить,
І мене у кіно не зніматимуть, то тільки сни.
Я стискаю долоні з ранковим французьким цілунком,
Поки дивний оркестр лунає в вухах моїх лунко,
Поки ми розмовляєм про речі прості,
Про любов і довіру, відсутність брехні,
І це правда, кохана, ти все, що потрібно мені.
Я застелю тобі трояндами ліжко,
Але сам я сплю на гострих шипах.
Я так хочу просто, бути дуже близько,
Застелю тобі трояндами ліжко.
Я далеко зайшов та на кожний крок ближче до дому,
І по царському годен сплатити за кожну розмову,
Та це важко збагнути і сплинув вже час,
Повернути тебе поки випаде шанс,
Я шепочу кріз сльози, мала, це кохання для нас.
Я застелю тобі трояндами ліжко,
Але сам я сплю на гострих шипах.
Я так хочу просто, бути дуже близько,
Застелю тобі трояндами ліжко.
У похмільнім готелі в перуці бармен,
Там вона натякнула, що хоче мене,
І сказав би я: Так, та сміявся, що ледь не помер.
Заплющивши очі, повір, що про тебе я мрію,
В той час, як коханка бажає усього мене,
Сьогодні не сам я, але я самотній постійно,
І доводить не треба, життям захищу я тебе.
Я застелю тобі трояндами ліжко,
Але сам я сплю на гострих шипах.
Я так хочу просто, бути дуже близько,
Застелю тобі трояндами ліжко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Костянтин Вишневський