Попіл [3]

Я  маю  до  тебе  прохання,
останнє  до  тебе...  в  житті:
залиш  всі  думки  про  "кохання
зі  мною"  -  цей  труп  почуттів!

Лети  з  мого  світу  стрілою
на  швидкості  надзвуковій,
торнадо,  муссоном,  імлою,
нестримно,  немов  буревій!

Залиш  по  собі  хоч  пустелю,
хоч  згарище  давніх  Помпеїв,
проламану  обстрілом  стелю  -  
лише,  щоб  не  бачив  тебе  я

Ніколи!  Ніяк!  Ні  за  жодних:
обставин,  причин,  варіантів!
Без  виключень!  (навіть  умовних)
Без  шансу  зійтися  на  карті!

Розвійся  і  вщухни,  як  вітер,
пірни  субмариною  в  воду,
лети  за  далекий  Юпітер
замерзни  у  димці  азоту!

Закрий  ці  рукописи  краху
НА  КЛЮЧ!,  цей  літопис  кориди,
зітри  його  в  гранули  праху
й  розвій  серед  криг  Антарктиди!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: К0ВАЛЬ