Поставте хрест на тому перехресті:
Це точка В, кінцеве прибуття.
Тут на щиті вже воїни небесні
Лишають зброю, йдуть без вороття.
Садіть дуби: буяють хай кремезні,
Хай свище вітер гімн старих дібров.
Їх сонце палить, але незалежні
Із вільним вітром вирвались з оков.
Садіть калину: хай, красою вмита,
Фату біленьку в гілля заплете.
Їй віддзеркалить повні очі лиха
Завмерший став: до шлюбу не піде.
Садіть троянди: квіти - для любові,
Хай зацвітуть наболені місця.
Пройдуть роки, та не минуть ніколи
Ті, хто життя залишив в точці А.
Наталія Петренко
22.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: Наталія Волинська