Пробачте! Як умію так живу.
в житті що буде певно буду крашим
можливо гірше - в лопухи, траву,
Поки що корінь - вельми негодящий.
Говорите ви бачу? Лячно сплю -
думок дзвінких мішають горошинки.
Не всі життя чудове ,як картинки,
коиусь вподобатись потрібно і нулю.
Пробачте! Певно буде новий день,
Інакше спробую, в режимі позитиву.
Без зморщок, сивини, минувши зливу,
Щоб до даду, щоб все , як у людей.
Ольга Ллебединскпчя
Простите! Как умею, так живу .
В житті що буде, певно будуткращим.траву.
Пока что в корень пробую. Хреново,
Вы говорите, вижу? Плохо сплю.
Мне давят мыслей звонкие горошины.
Не всем же в этом мире быть хорошими.
Кому-то -быть приравненым к нулю...
Простите! Если будет новый день,
Попробую иначе, позитивней.
Пусть будет - без седин, морщин и ливней.
Всё так как нужно. Всё, как у людей...
2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: Олександр Холденко